На сайте infoworks.com.ua можно заказать новые, купить готовые, скачать бесплатные курсовые, рефераты, контрольные работы, дипломы, расчетные задачи, лабораторные по различным предметам.
Для того чтобы получить реферат или другую учебную работу, выберите раздел рефератов либо воспользуйтесь системой поиска рефератов.

Заказать контрольную, реферат, курсовую или дипломную работу...

Тема: «Козацтво України» (ID:636)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   23 кб.

Назва роботи

Козацтво України

Розділ

Історія

Вид роботи

Матеріал

Кількість сторінок

19

Ціна

0

Зміст

1. Причини і джерела виникнення козацтва. 2

2. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі, її значення в історії українського народу. 8

Список літератури 19







1. Причини і джерела виникнення козацтва.


Початок козацтва потрібно шукати не в Європі, а в Азії. ДО цього нас приводять як філологічні, так і історичні
дані. Слово "козак", або вірніше "казак" — безперечно східне слово подібне словам "аксак, арак, байрак,
гайдамак, кабак, табак, чумак" і багато інших слів в цьому роді мають закінчення "ак" яке дуже поширене в
багатьох тюрських словах. У туземців Середньої азії слово "казаки" означає порохівницю. Це слово було
перейняте від киргизів, кочового і войовничого народу Середньої Азії, які завжди самі себе називали не
киргизами, а казаками: "киркиз" або "киргиз" є не тільки один із багаточисленних родів на які діляться
"казаки". Жителі Середньої Азії коли вимовляють слово "казак" мають на увазі людину неосілого, рухомого,
завжди готового до війни, схильного до розбою, грабежів, захватів.

Таким чином поняття і назва "казак" вперше зустрічається в Середній Азії, звідти воно перейшло і в Європу.
Перейти воно могло тільки з приходом в неї тюрко-татар, на це вказує і та обставина, що до появи на півдні
Русі тюрко-татар ні в одному списку руських' літописців не зустрічається слово "казак".

Вперше слово "козак" робиться відомим у половців, народів тюрського походження з XI століття. На мові половців
"козак" означало "сторожа, передова, нічна, денна".

На протязі XII, XIII і XIV століть відомостей про козаків ні в якому джерелі знайти неможливо. В 1469 р.
багаточисленне татарське військо, яке складалося із біглих, розбійників і вигнанців називалося козаками, по
словам польського історика Длугоша, пройшло від Волги за Дніпро і винищило всю Подолію. В 1510 році біли
відомі козаки в Бєлгороді,


Перекопі і Криму. В Криму всі татари цього часу ділилися на три стани:

углан або улан, князів і козаків; углани належали до верхнього стану, князі до середнього, козаки до нижчого.

Разом з відомостями про появу татарських козаків находимо і відомості про південноруських. На думку
Максимовича, історично відомими становляться на Україні козаки уже з 1471 р., коли Київське князівство було
перейменоване на воєводство. Центрами українського козацтва були містечка Канів і Черкаси (до XVII століття
козаків називали ще й черкесами).

"Переселенці йшли в степ невеликими ватагами з мушкетами, луками за плечима і шаблями, билися з татарськими
ватагами, коли їх стрічали на дорозі та бачили, що вони не з порожніми руками йдуть, а на зиму верталися
додому — у Черкаси, Канів або інші місця. Коли козаків стало вже багато вони почали обороняти не тільки свої
оселі, а й уходили, куди вони ходили на промисел... і приписані вони були до Канівського, Черкаського та інших
старост.

До Канева, приміром, приписана була полуднева Київщина, до Черкас — мало не вся Полтавщина, Херсонщина,
Катеринославщина..."1

В перший час українські козаки являли собою не більше чим прикордонну сторожу, які підлягали головним чином
воєводствам і другорядним старостам литовсько-російських прикордонних замків і міст. Але рядом з козаками -
прикордонниками не рідко діяли і незалежні "купи" козаків під началом власних вожаків. Своїх вожаків козаки
називали гетьманами (від німецького Ьаирппап капітан) і на початку придавали цьому слову значення загального
керівника не поєднуючи з ним уявлення ні про адміністративну, ні про судову владу, як було в подальшому. Мета
першого руху українців із міст в степи була військова і


промислова. Так одні з них воювали з татарами, інші в ролі риболовів, звіроловів, пасічників і дрібних
торговців направлялися до Дніпра за різного роду здобиччю.

Така видима картина початку і розвитку українського козацтва. Але за цією картиною стоїть кілька причин,
дякуючи яким українське козацтво, яке починалося купками, дійшло до розвитку в цілий стан і розлилося по
широкій території Малоросії, а потім Запорожжя. В ряду цих причин перше місце займає земельна причина. Дія
цієї причини почалася зі зміною земельних відносин в південноросійських областях після переходу Київського
князівства в 1471 р. до Литви і перетворення його в воєводство. Литва, приєднавши до себе російські області,
ввела в них власний феодальний порядок, державного устрою і тоді під впливом цього порядку принцип земельного
володіння в Україні став складатися зовсім по іншому, чим він був на протязі багатьох століть до цього.

По принципам південноруського державного устрою земля належала не окремим особам і не цілому стану, а
вважалася власністю державця і роздавалася ним особам вищого і середнього стану які відмічені на військовій,
адміністративній або придворній роботі і таким чином вважалися правоздатними на користування земельними
ділянками, селяни, як нижчий клас, вважалися неправоздатними і тому не мали права на власну землю. Цей принцип
був примінений і до українського народу, який став під керівництво литовського князя. Звідси, звичайно, що
українське населення, зустрівши небачений ними склад речей і поступово обезземелившись, стало покидати
центральні міста держави і іти на його окраїни. Користуючись правом переходу від одного хазяїна до іншого, з
одного місця на інше, вони не зустрічали ніяких перепон при своїх переїздах і навіть знаходили співчуття зі
сторони державних лиць, так як при відсутності постійних військ в литовській державі того часу могло


стати захистом на прикордонних володіннях Литви проти рухомих, войовничих, жадібних до здобичі татарських
наїздників. Це й було першою причиною появи на Україні українського козацтва.

Друге місце в утворенні українського козацтва займає економічна причина. Вона є залежною від системи обробки
землі в центральних областях великолитовського князівства до половини XVI ст. ДО цього часу в Великому
Литовському князівстві цінними вважалися землі лісові, водяні і болотяні, на яких можливо було вести лісове
господарство, добувати рибу, ловити звірів, розводити бджіл. Землі з чорноземом вважалися малоцінними; саме
оброблювання землі практикувалося в дуже малих розмірах, тільки для перших потреб в господарстві. Тому до 1569
р., або до так званої Люблінської унії, литовські поміщики зовсім відмовилися від окраїнних чорноземельних
земель і керівництво віддавало ці землі нижчому стану. Але нижчий стан на свій страх і ризик, отримавши ці
землі, повинен був їх захищати від хижих сусідів. Поселенці окрайніх земель повинні були взятися за зброю і
стати на військову ногу, це було другою із причин з'явлення українського козацтва.

Третьою причиною було існування в Бєлгороді, Криму і Азові татарських козаків. Ідучи в степи ради звірів,
дичини, скотарства і бджолярства, випливаючи в ріки і лимани заради риби і солі, українці постійно стикалися з
татарськими козаками і поступово освоювали від них окремі слова, одяг, озброєння, прийоми битви і найменування
козаків. Якщо переймання одного народу від іншого проходить на основі мирних відносин, то тим більше робиться
переймань між народами, які мають войовничі відносини. В цьому випадку, щоб навчатися перемагати більш
сильного супротивники, потрібно вивчати всі тонкощі його бойового мистецтва і взяти в руки одну зброю,
потрібно, одним словом, мати рівнозначне бойове озброєння.





загрузка...
© 2011 free.infoworks.com.ua