На сайте infoworks.com.ua можно заказать новые, купить готовые, скачать бесплатные курсовые, рефераты, контрольные работы, дипломы, расчетные задачи, лабораторные по различным предметам.
Для того чтобы получить реферат или другую учебную работу, выберите раздел рефератов либо воспользуйтесь системой поиска рефератов.

Заказать контрольную, реферат, курсовую или дипломную работу...

Тема: « Київський національний університет – центр освіти і культури » (ID:10282)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   165 кб.


Київський національний університет – центр освіти і культури


Зміст

Стор.





Вступ


Київський університет імені Шевченка є не просто навчальним закладом, це свого роду символ української науки і
культури, на протязі більш як 160-ті років він був оплотом українських духовних ідей, і в ширшому розумінні –
української самобутності і національної ідентичності.

Отже актуальність теми визначається тим величезним значенням, що його грав і грає Київський університет імені
Шевченка в духовному житті української нації. Цю тему необхідно досліджувати і вивчати в загальному контексті
вивчення української культури, української національної ідеї в її історичному розвитку і різноманітних
історичних формах.

Об’єктом дослідження є безпосередньо Київський національний університет. В роботі також розглядається
загальний контекст розвитку освіти на Україні в період функціонування Київського університету і
соціально-економічне тло, на якому здійснював свою наукову і освітню діяльність цей вищий навчальний заклад.

Хронологічні та географічні рамки дослідження. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від заснування
Київського університету (1834 р.) і до наших днів. Також в роботі розглядається період до заснування
Київського університету, поданий короткий огляд розвитку освіти на українських землях у ХVI-ХIХ ст. Велику
увагу приділено розвитку освіти і науки в Київському університеті на сучасному етапі його розвитку.
Географічні рамки дослідження охоплюють безпосередньо місце розташування цього навчального закладу - місто
Київ.

Огляд літератури. При написанні роботи використовувалися праці присвячені безпосередньо історії і сьогоденню
Київського університету (“Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Довідник: Історія,
факультети, кафедри, напрями наукових досліджень”, “Київський університет як осередок національної духовності,
науки, культури” та ін.); роботи про розвиток освіти і культури на українських землях (“Історія української
педагогіки”, “Історія української культури”, “Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні” та
ін.) а також загальні історичні праці (“Україна. Історія” О. Субтельного, видання енциклопедичного типу:
“Історія Української РСР”, “Киев” та ін.).

Метою роботи є висвітлення історичних подій, пов’язаних з Київським університетом, а також висвітлення
сучасного стану цього вищого навчального закладу.

Структура роботи. Структурно робота складається з вступу, трьох основних частин, висновків та списку
використаної літератури та додатків.



I. Історія Київського університету


1.1. Розвиток освіти на Україні до заснування Київського університету

Відкриття Університету в Києві було підготовлено всім ходом економічного та культурно-політичного розвитку
України.Велике значення тут мала майже двохсотрічна діяльність знаменитої Київської академії.Заснована ще в
першій третині ХVII ст. (1632 р.) під назвою Києво-Братської (Могелянської) колегії, вона ставила перед собою
завдання боротися проти спроб польських панів і католиків-єзуїтів спольщити і окатоличити український народ.
Академія багато зробила в справі зміцнення політичних і культурних зв’язків українського і російського
народу.

Після акту воз’єднання України з Росією Київська Академія перетворюється у великий культурний центр, перший
вищий учбовий заклад на Україні. Тут навчаються вихідці з Болгарії, Волощини, Сербії, Греції, Молдавії. Чимало
видатних українських та російських вчених, письменників, державних діячів, таких як Григорій Сковорода,
Канцлер Безбородько, перший російський міністр народної освіти П.В.Завадовський, Ломоносов, та інші.

З 60-х років ХVIII століття значення Київської академії починає падати. Її вихованці для завершення своєї
освіти їдуть до Москви, Петербургу, де продовжують навчання. Питання про відкриття в Україні університету
порушувалось неодноразово, але кожного разу ці ініціативи наштовхувалися на супротив російського царизму, який
бачив в розвитку освіти на Україні джерело українського сепаратизму і крамоли. “Вся історія шкіл за останні
100 років є ні що інше, як бійка уряду з народом і освітою та видумки, як би не дати людям вчитися а особливо
мужикові”


Цит. по: Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. – К., 1991. – С.200.

, - писав М.П. Драгоманов у статті “Народні школи на Україні”. На противагу розвитку національної освіти,
російський уряд впроваджує так звані “народні” проекти, що являли собою повністю денаціоналіозовані школи, які
мали виховувати учнів в дусі відданності Росії. Наступ на українську освіту здійснювався під гаслом:
“Освободить народ от мучивших его вдруг маленьких тиранов”

Цит. по: Соловьёв С.М. История России с древнейших времён. – СПб., 1864. – Т.6. – С.122.

. Це так зване звільнення робилося “для уравнения свободностью малоросийского, равно подданого ея
императорского величества народа”

Там само. – Т.5. – С.787.

, тобто фактично мало на меті русифікацію, асимілізацію українського народу російським. Як це робилося, добре
показує звернення Катерини II до графа Петра Румянцева. “Желаю, - писала вона, - чтоб вы тамошних нескольких
называемых панов склонили к подаче челобитной, в котором бы они просили об лучшем у них учреждении школ и
семинарий; и если можно, о положении духовенства в штатское состояние от духовных или светских такую же
челобитную иметь, чтоб мы уже знали, как начинать”

Крип’якевич І. Історія української культури. – Нью-Йорк, 1990. – С.214.

.

В річищі цієї ж політики за наказом Олександра І, в “Попередніх правилах народної освіти” говорилось, що нові
університети, крім вже існуюних засновуються в окрузі Санкт-Петербургському, в Казані і Харкові. Російські
імперські політики сподівалися, що університет у Харкові на Східній Україні стане зручним знаряддям
русифікаторського впливу, на противагу Києву, що мав глибокі традиції розбудови національної освіти.

Проте сталося інакше: відкритий у Харкові в 1805 р. за ініціативою лідера місцевого дворянства В. Каразина
університет перетворився в центр української духовності, став одним з перших осередків інтелегенції, що
народжувалася в країні. Представники інтелегенції головним чином об’єдувалися у гуртки, на засіданнях яких
обговорювали питання філософії, ідеології тощо. За своєю чисельністю інтелегенції на Україні в той час була
дуже невеликою. До 1861 року Харківський університет закінчили всього 2800 випускників

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992. – С.202.

. Проте пов’язана з появою вищої освіти поява інтелегенції на Україні була подією величезного значення: вона
стала для українського суспільства, що “втратило” свою дворянську еліту наслідок асиміляції імперської
культурою гарантом збереження національної і культурної самобутності, збереження української нації як такої.
“Духовне життя українців у всі часи визначалося прагненням протидіяти денаціоналізації з боку польських,
російських, австрійських, мадьярських і інших колонізаторів”

Історія української педагогіки. – К., 1999. – С.174-175.

. З відкриттям першого українсього університету це прагнення набуло визначених обрисів, ця подія означала
становлення інтелегенції, яка могла б взяти на себе відповідальність з збереження культурної і духовної
спадщини українського народу.


1.2. Заснування Київського університету. Університет св. Володимира у ХІХ столітті





© 2011 free.infoworks.com.ua